Остання вечеря Ісуса з учнями відбувалася напередодні святкування Пасхи. Існував звичай, коли слуга мив ноги гостям; зазвичай це було завданням найнижчого за статусом слуги.

На цій вечері були тільки Ісус і учні. На початку ніхто не зголосився омити ноги іншим: учні не хотіли цього робити, тому що ніхто не бажав бути слугою; кожен з них все ще сподівався на високу посаду в новому царстві.

Ми можемо уявити, як Петро тихо говорить Івану: «Тобі слід омити ноги всім». Можливо, Іван відповів: «Ні, я не буду цього робити, нехай Яків це зробить». Ніхто з учнів не бажав взяти на себе роль слуги.

Наприкінці вечері Ісус піднявся, взяв рушник і воду і почав виконувати цю роботу. Напевно, учням стало соромно. Петро спочатку відмовився, мотивуючи це тим, що він поважає Ісуса занадто сильно, щоб дозволити Йому омити свої ноги.

Ісус сказав Петрові: «Коли я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною». Він виконував маленьку задачу, щоб показати велику мету втілення. В іншому місці Писання знаходимо слова Ісуса: «Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох» (Від Матвія 20:28). Служіння, яке Він здійснив Своєю смертю, було явлено багатьма іншими вчинками, включаючи обмивання ніг у цьому конкретному випадку. Якщо людина не приймає служіння Ісуса, вона не має частки в царстві Христа.

Згодом Ісус сказав: «Дозвольте мені пояснити, що Я зробив». Він роз’яснив, що світова система побудована так, що всі повинні служити лідеру, але правильний погляд на лідерство — це служити всім. Людина, що бачить потреби інших і знаходить способи, щоб допомогти і задовольнити їх, стане лідером.

Люди довіряють лідеру, який дбає не тільки про них, але і про задоволення їхніх потреб, і вони готові наділяти владою ту людину, яка згодом буде використовувати її в їх інтересах.

Група солдатів зводила будинки з колод. У них виникла складність із тим, щоб підняти важку колоду, а їхній сержант кричав на них. Повз будівництво проходив чоловік і зупинився, щоб подивитися, що відбувається. Він звернувся до сержанта, запитавши: «Чому ти не допоможеш їм?» Сержант розлютився і відповів: «Я все-таки сержант». Чоловік приєднався до солдатів, допоміг їм підняти колоду, а потім розстебнув пальто, показав свою форму і сказав: «Я генерал». Це був генерал Джордж Вашингтон, який пізніше став президентом Америки.

Навіть в світській системі бажання служити веде до підвищення. Це можна побачити в деяких назвах посад. Наприклад, найвища посада в уряді Великобританії — прем'єр-міністр, що буквально означає «перший слуга». Найбільшими лідерами в історії були ті, хто служив потребам людей. Лідери в мирській системі цінностей не завжди служать через правильні мотиви, але у послідовника Ісуса повинно бути особливе серце, яке хоче служити іншим.

Директор коледжу йшов до офісу. У нього було декілька сумок, і він попросив студента допомогти їх донести. Студент сказав: «Я не слуга». Інший студент був поруч і відразу ж зреагував: «Я можу допомогти. Я слуга». Через багато років другий студент став директором коледжу.

Що таке лідерство, яке служить? Ось просте визначення:

Лідерство, що служить — це керувати заради тих, кого ти ведеш.

► Прочитайте 1 Петра 5:1-4. Що цей уривок Писання відкриває нам про стиль лідерства в служінні?

Керівництво не означає, що служать тобі.

«В основному, мій досвід був таким, що по-справжньому великі лідери організацій були лідерами-слугами. Вони найбільш смиренні, найбільш шанобливі, найбільш поважні, найбільш відкриті, найбільш схильні до навчання та найбільш рішучі. Коли люди, наділені формальною владою або посадовою силою, відмовляються використовувати її, окрім як у разі крайньої потреби, їх моральний авторитет зростає, тому що стає очевидним, що вони підкорили своє его і посадову владу, використовуючи розумне переконання, доброту, співчуття та надійність» [1].

Людина, що проживає на Алясці, розповідала про роботу собак, які тягнуть упряжку. Деякі пси стають головними: вони перші, тому що сильні, швидкі та розумні. Після того, як пес стає лідером, він не хоче, щоб його ставили на будь-яке інше місце в упряжці. Проблема в тому, що, коли собака старіє, вона не може більше бути на чолі. Вона могла б служити на іншому місці, але вона відмовляється. Іноді власники вбивають псів-лідерів, що старіють, тому що піклуватися про них дорого, а використовувати в упряжці неможливо.

Модель филип’ян

Апостол Павло був серйозно сфокусований на потребі зрощування лідерів. Він починав служіння в багатьох місцях, але знав, що робота не може тривати, поширюватись та розвиватися без лідерів.

► Прочитайте До Филип'ян 2:19-21. Чому Павлу іноді не вистачало людини, яка взяла б на себе відповідальність в служінні?

Іноді апостолу не вистачало людей для служіння, тому що вони були зацікавлені лише в своїй вигоді. Ці люди були залучені до церковної діяльності і допомагали в чомусь, але їм не можна було довіряти служіння, тому що в них не було серця слуги. Ця проблема зробила неможливим для них доручення серйозної відповідальності.

Послання до Филип'ян описує кількох служителів, які були мотивовані зовсім не власною вигодою.

Епафродит (2:25-30) трудився в служінні настільки старанно, що це вплинуло на його здоров'я і він ледь не помер. Павло сказав, що ми повинні захоплюватися людьми, здатними на таку посвяту. Це не означає, що ми не повинні піклуватися про своє здоров'я, але посвячення Божій роботі зробило його героєм для церкви.

Павло сказав, що у нього самого була така ж посвята, при цьому він не намагався отримати вигоду з людей, яким служив (2:19-22). Він зазначав, що Тимофій в цьому схожий на нього і керується тими ж цінностями.

Приклад найвищої посвяти, описаний в цьому посланні, — це Ісус (2:5-8). Він не тримався за честь, якої заслуговував, але був готовий відкласти в сторону Свій статус і стати слугою; Він віддав Себе повністю, цілком, і був слухняний аж до смерті хресної.

Поганий приклад…

Ґехазі був слугою Єлисея — провідного пророка Ізраїля. Можливо, одного разу його б обрали на місце Єлисея, адже той так само служив пророку до того, як замінив Іллю.

Коли Нааман отримав зцілення і запропонував винагороду пророку, Єлисей не взяв її. Ґехазі був розчарований, тому що зазвичай він не отримував великої оплати. Він таємно знайшов Наамана і взяв частину грошей.

Єлисей сказав йому, що це неправильно — шукати багатства замість того, щоб зосереджуватися на служінні (2 Царів 5:26). На Ґехазі перейшла проказа Наамана, і він не зміг стати пророком.

Деякі люди несуть служіння, бо прагнуть особистого успіху. Вони вважають, що служіння — це хороша можливість отримати лідерську посаду; не відмовляються від своїх інтересів і служать не через любов до Бога; замість цього вони дбають тільки про власну вигоду.

Служіння ж має походити від бажання служити Богу, служачи людям. Людина з такою мотивацією буде бажати посади тільки як можливості послужити (1 Тимофію 3:1). Вона захоче бути впевненою в тому, що саме Бог направляє її в підвищенні; прагнення ж досягти успіху буде ґрунтуватися на її бажанні бути вірною Богу.

Повна посвята Богу часто проявлятиметься в смиренні. Ми не зможемо шанувати Бога правильно, якщо не приймемо смиренну роль у взаєминах з Ним.

Виходячи з того, що посвята Богу — це смирення, воно означає…

• я покладаюся на Божу силу, щоб Він був прославлений;

• я нещасливий, якщо мої здібності приносять славу мені, а не Богу;

• я готовий виконувати низькостатусну роботу і працювати в непримітних місцях;

• я зношу глузування людей, які не розуміють моє серце;

• мирські стандарти — не моя мотивація;

• я довіряю Богові рішення, підвищать мене чи ні.

Ви не можете здійснювати служіння для тіла Христового без Божого Духа. Це означає, що церкву, тіло Христове, повинні вести лідери, через яких діє Святий Дух. Ви не можете говорити від імені Бога, якщо не живете в послуху Йому, що означає шукати не просто натхнення і напрямку руху, але й трансформації.

► На вашу думку, яка кваліфікаційна характеристика, необхідна в служінні лідера, найголовніша?

Любов Христа мотивує нас (2 до Коринтян 5:14, 15).

Люди роблять добрі справи з багатьох причин; іноді це добрі наміри, але не найкращі.

Бог планував, що Петро буде великим лідером церкви. Після того, як він зрадив Ісуса, Христос говорив з ним з метою відновлення їхніх взаємин та поновлення покликання до служіння.

Питання: «…чи ти любиш Мене?» — Ісус задавав тричі, щоб підкреслити, що це найважливіша умова служіння (Від Івана 21:15-17). Людські здібності не найважливіші. Любов до людей дуже важлива, але не визначальна. Найважливіша кваліфікаційна характеристика лідера в служінні — це любов до Христа.

Якщо ви любите Ісуса, то будете наслідувати Його і перетворюватись на Його образ. Якщо ви любите Його, то будете бажати, щоб інші пізнали і теж полюбили вашого Господа. Найкраща мотивація для служіння — це бажання привести інших до взаємин зі Христом.

Перша кваліфікаційна характеристика, необхідна для служіння, — це любов до Бога, яка проявляється в любові і служінні людям. У Бога немає фізичних потреб, Він має всю силу та всі джерела, але Ісус сказав, що, коли ми задовольняємо потреби людей, ми служимо Йому (Від Матвія 25:40).

► Для кого ви трудитесь?

Кожен пастир повинен розуміти, що він працює для Бога і в кінцевому результаті підзвітний Йому (1 до Коринтян 4:1-5).

У той же час, ми служимо Богові, служачи людям, тому що Всевишній доручив нам цю відповідальність.

Біблія використовує термін «доморядник», описуючи людину, яка є частиною лідерського служіння (1 до Коринтян 4:2).

Слово «управитель» (доморядник) нелегко перекладається на деякі мови. Доморядник — це людина, що керує людьми і ресурсами на користь когось іншого. Він служить людям, якими керує, піклується про їхні потреби, але підзвітний людині, яка поставила його управителем.

Альберт Мохлер описав роль лідерів у служінні таким чином [1].

• Ми управителі людських життів та їх добробуту.

• Ми управителі часу і можливостей.

• Ми управителі активів та ресурсів.

• Ми управителі енергії та уваги.

• Ми управителі репутації та спадщини.

• Ми управителі істини та вчення.

Джим Коллінз вивчав успішні бізнеси, щоб дізнатися, чому деякі з них стають визначними і залишаються такими протягом багатьох років. Він виявив принципи, які можуть бути застосовані до будь-якої організації. Однією з основних характеристик, притаманних всім успішним бізнесам, було те, що він назвав «Лідером 5-го рівня» [1].

Згідно з описом Коллінза, перший рівень лідерства — це коли людина здатна добре виконати роботу; це робить її впливовою.

Хороший член команди — це другий рівень лідерства, тому що він працює в групі.

Компетентний менеджер — це третій рівень. Він керує людьми та наявними ресурсами, щоб досягти цілей, поставлених перед ним.

«Лідер 4-го рівня» мотивує людей в організації присвятити себе і вкласти свої зусилля в досягнення чіткої мети.

«Лідер 5-го рівня» створює організацію з довгостроковою перспективою успіху за допомогою комбінації особистого смирення та цілеспрямованості.

Співробітники всіх цих рівнів цінні, і будь-яка організація раділа б їм.

Лідер 4-го рівня має всі якості, які більшість людей очікують від хорошого лідера. Він не просто керівник, який організовує і керує тим, що є. Лідер 4-го рівня може мотивувати, передавати чітке бачення і заохочувати людей до того, щоб вони розділяли цілі організації.

Лідер 5-го рівня наділений ще однією характеристикою, якої немає на 4 рівні: він віддає себе на те, щоб зробити підприємство успішним. Він смиренний в тому сенсі, що вважає справу, якій присвячений, важливішою за себе; він не використовує організацію, щоб піднятися, але повністю віддається обраній місії.

Смирення не тотожне сором'язливості або невпевненості; смиренність, насправді, перетворює лідера на сміливого та цілеспрямованого, тому що він більше піклується про організацію, ніж про себе.

Якщо основний клопіт лідера полягає в тому, щоб бути вшанованим та отримати винагороду за свої досягнення, це не лідер 5-го рівня.

Багато лідерів здаються успішними через свої таланти. Вони розширювали діяльність своєї компанії, вели до хороших змін, однак використовували організацію як сцену для власного виступу: вона була лише інструментом для їх підвищення. Після певного періоду управління організація не ставала ефективною, тому що не була створена з метою бути успішною без їх участі.

Розгляньмо, як цей принцип співвідноситься зі служінням. Лідер 5-го рівня переконаний, що він працює на підприємство, яке приносить користь людям; він віддає себе на розвиток цього підприємства, усвідомлюючи ті блага, якими воно здатне збагатити інших, і таким чином він служить людям.

Джим Коллінз не вчив християнським принципам, але його дослідження відповідає вченню Ісуса: по-справжньому успішний лідер віддає себе на служіння.

Одного разу представники іншого народу прийшли до Ісуса. Учні раділи, можливо, думаючи, що незабаром їх служіння стане міжнародним, але Ісус був зосереджений на іншому — на меті Свого приходу.

Господь сказав: «Коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе» (Від Івана 12:24).

Христос не був зацікавлений в тому, щоб стати великим релігійним діячем: Він прийшов здійснити те, що послужить всім людям.

Лідерство, що служить, починається в серці. Проблема полягає в егоїстичному людському серці, адже у кожного переважає тенденція насамперед шукати свого.

Лідеру в служінні, який хоче догодити Богові, зазвичай потрібно пройти через процес, який призводить до смерті його особистих амбіцій. Якщо він відмовляється повністю все підпорядкувати Богу, то стає лідером, який працює над досягненням власних цілей.

► Доручіть кому-небудь зі студентів прочитати решті 1 до Коринтян 13:1-8. Потрібно обговорити в групі, яким має бути лідерство, засноване на любові.

Щоб бути таким лідером, яким вас хоче бачити Бог, необхідно пройти через трансформацію серця.

Усвідомте, що ваше лідерство до цього моменту було сконцентроване на вас. Спробуйте побачити цілі, які були невірними через особисті інтереси, а також ставлення до інших людей, яке було неправильним через те, що ваше «Я» було пріоритетом. Чи перешкоджали ви успіху інших людей?

Чи думаєте ви, мріючи про успіх, в основному, про особистий тріумф, чи у вас переважають думки про те, як ви можете допомогти іншим?

Проаналізуйте і виділіть конкретні дії, які повинні були б бути іншими. Поставте собі за мету вибачитися і виправити неправильні слова і дії, перерахувавши конкретно кожне.

Поясніть ваші нові погляди людям, якими ви керуєте. Публічне пояснення змін, що відбулися у вашому серці, зміцнить, а не підірве ваш вплив, якщо ви будете послідовні. Не зліться, якщо деякі люди поставляться скептично до вашого нового посвячення. Незмінність та стабільність ваших намірів переконає їх. Моліться про Божу допомогу в зіткненнях зі спокусою шукати слави і визнання для себе.

Ви повинні довіритися Богові, щоб Він змінив ваше серце, а не вважати, що переміни вашого мислення буде достатньо. Ваша особистість не зміниться лише від того, що ви усвідомлюєте помилки: тільки Бог може змінити вашу природу.

Дозвольте декому зі студентів поділитися, як зміняться їхні цілі та дії після вивчення цього уроку.

1. Лідерство, яке служить, — це здійснювати керівництво заради тих, кого ведеш.

2. Люди готові наділяти владою тих, хто буде використовувати її для їхнього блага.

3. Любов до Бога проявляється в служінні людям.

4. Лідер 5-го рівня віддає себе на те, щоб створити визначну організацію.

5. Тільки Бог може змінити вашу сутність, щоб ви могли служити по-справжньому.

1. Напишіть невеликий роздум (1 абзац), підсумовуючи концепцію цього уроку, що змінює життя. Поясніть її важливість. Які позитивні зміни можуть відбутися в результаті її впровадження? Якої шкоди може бути завдано незнанням цього питання?

2. Поясніть, як ви будете застосовувати принципи цього уроку в вашому житті. Як вивчений матеріал вплине на зміну ваших цілей? Як ви плануєте змінити свої дії?

3. Вивчіть напам’ять п’ять підсумкових тверджень до Уроку 5. Будьте готові написати їх по пам’яті на початку наступного заняття.

4. До наступного уроку прочитайте Даниїла 1:8-15. Напишіть, які характеристики ви бачите в Даниїлі, що вплинули на його майбутнє лідерство.